Том Стюарт-Сміт на презентації книги власних садів «Drawn from the land» або ж «Змальовано з землі», в Садовому Музеї поділився з аудиторією та письменником Тімом Річардсоном, що його кар’єра насправді не розвивалась до сорокаріччя, що співпадає з датою народження саду Broughton Grange (2000).

Створення флагманського партеру Broughton Grange

Том буквально взяв дубове, ясеневе та букове листя і дослідив їхню структуру під мікроскопом. З макрофото структури листків дизайнер створив надсучасний партер, який нині є візиткою саду. Щоосені партер засаджують п’ятьма тисячами тюльпанів, після цвітіння їх замінюють на квіти, переважно айстри, рудбекії, веронікаструм, анемони, тощо. Цікаво, що в цьому саду кількість топіарів ( фігурно сформованих кущів або дерев) значно більша, ніж зазвичай в садах Тома.

Ошатність англійського саду чи натуралістичність?

Постає влучне питання: «Як же аксіома, що Том Стюарт-Сміт– прихильник натуралістичного стилю посадок?».

Не зважаючи на його відомі природні сади в Vergelegen, в Массачусетсі, луг вдома, в The Barn та один із останніх садів для відомого винороба La Granja Alnardo в Іспанії, роботам Тома притаманна ошатність англійського саду.

«В світі де банальність – це норма, ми, дизайнери, маємо обов’язок привносити в нього різноманіття», – гаряче наголошує Том.

В сімейному маєтку Serge Hill батько привчив дітей не тільки до роботи в саду, але й до нескінченної конкуренції один з одним. Тож, рішенню Тома навчатись ландшафтному дизайну ми маємо завдячувати бажанню перевершити свого брата в садівництві.

Ландшафтний скетчінг як мистецтво

Кожен проєкт в книзі проілюстровано самим Томом. Першими спробами ландшафтного скетчінгу були замальовки з робіт Джона Села Котмана. Малюванню з натури бунтар проти простоти навчався в парках Манчестера. Щодо перших спроб пера, загально відомо, що за часів навчання зоології його скетчбуки були наповнені анатомічними замальовками розтинів тварин.

Чому Том зображає майбутні сади з висоти пташиного польоту? Замість того, щоб розповідати, яким чином необхідно сад споглядати – він намагається спровокувати відчуття уявної прогулянки, зародити передчуття майбутнього саду. Том порівняв картини саду із заморською принцесою, приїзду якої передує її мініатюра.

Картині саду в ручній подачі майже завжди передує комп’ютерна 3д модель. Як зауважив Тім Річардсон, ескізи на 95% відповідають реалізованому саду. Для найбільшого саду в Європі Bridgewater малюнок Тома сягнув 7 футів завдовжки.

Рослини–монстри та дикий сад для корпорації

Oakhill. Том працював 8 років над проєктом саду для штаб–квартири корпорації з 400 працівниками. Власник не терпів рівних ліній, тому ландшафтний дизайн був максимально природним. Як зазначає Том, це було легко зробити, тому, що на місці знаходився чагарник, типовий для Вікторіанського саду, він просто зробив його більш «диким».

Луки та прерії було створено разом з відомим екологом та ботаніком Джеймсом Хітчмо. Насіння для створення луку було висаджено на мікс глини та бетону прямо над чотирьох поверховим комп’ютерним центром. Цікавою була історія з Silphium laciniatum – рослиною-агресором майже 3 м висотою, якої прийшлось позбутись, роблячи глибокі отвори та заливаючи туди гербіцид Roundup‚ тому що квіти виглядали так, ніби «готові атакувати людей». Джеймс, відповідаючи Олені Примі на питання: «Що стало причиною втрати контролю над ситуацією?», поділився, що основною проблемою і тут, і доволі часто, є те, що, автори проєктів, не знаходяться на об’єктах весь час, і , якщо є збій в комунікації з локальною командою, яка займається доглядом, виникають подібні складнощі.

Басейн Джеймса Бонда

Yotes Court, Кент. Цікаво, що в саду центральною частиною саду є величезний басейн, поєднаний з будівлею підземним тунелем, куди «ви можете дістатись в стилі Джеймса Бонда». В асортименті рослин є улюбленці Тома: перовскія та шавлія , висаджені, за побажанням замовника, великими блоками. Том каже, що все ж таки ви маєте поважати ідеї людей, для яких ви створюєте сад, інакше вам не слід займатись цією роботою

За часів роботи над поєктом Том прийняв багато кардинальних рішень: прибрано екран із вікових дерев, і навіть старезну секвою було видалено.

Сад для винороба

Для проєкту La Granja Alnardo в Іспанії, що являє собою натуралістичні посадки з аборигенних рослин біля інформаційного центру для відвідувачів виноградників, замальовка саду була вже зроблена з натури власне для книги, «такий собі обман», – посміхається Том.

Як зауважив Тім Річадсон, автори садів ніби їхні привиди, завжди присутні, коли ми відвідуємо історичну місцевість, ми завжди згадуємо про її творців. Та хоча дизайнери і створюють сади, вони віддають їх власникам та садівникам і сади далі розвиваються незалежно.

Том вважає, що сади не мають бути антропоцетричними, «Сад не створений для тебе, але, ти можеш бути його частиною» – каже Том.