Чи правдивим є твердження, що рослини здатні рости лише в ґрунті? Патрік Бланк довів, що ґрунт – це ніщо інше, як каркас, який підтримує рослини. Для світу рослин необхідними являються елементи, що забезпечують фотосинтез: вода, мінерали, вуглекислий газ та сонячне світло. Засновник теорії сучасних вертикальних садів Патрік Бланк розпочав свій творчий шлях з того, що в 16-ти річному віці висадив саджанці монстери делікатесної Monstera deliciosa в трьохсот літровий батьківський акваріум, і спостерігав за тим, як рослина отримує всі необхідні для розвитку речовини від продуктів життєдіяльності його жителів.

В університетські роки Патрік подорожував Південно-Східною Азією в пошуках земноводних рослин виду криптокоріна Cryptocoryne, які ростуть в нижніх ярусах лісів на берегах водоймищ. В експедиціях Патрік отримав досвід і знання про розвиток рослин на різних ярусах тропічного лісу. Повернувшись додому він продовжив експерименти над відтворенням природного середовища існування епіфітних рослин. Однак успіху досягнув лише після того, як почав використовувати синтетичне незаймисте полотно для облаштунку перших вертикальних садів, «висадивши» в ньому мох, водорості та інші невеликі рослини.

Експедиції та дослідження ботаніки

Захоплення рослинами привело його до написання дисертації з ботаніки, а після, допомогло стати всесвітньо відомим дизайнером вертикальних поверхонь. Першу зелену стіну Бланк створив в 1988 році на фасаді паризького Музею на набережній Бранлі. Стіна площею вісімсот квадратних метрів вкрита травою, мохом, квітами, ліанами й навіть кущами. Попри те, що для екстер’єрних робіт Патрік використовує звичні нашому оку рослини (барбарис Berberis, кизильник Cotoneaster, дзвоник Campanula, гейхера Heuchera, багаторядник Polystichum), його картини, що нагадують образи тропічних лісів, оголених карстових порід і водоспадів, змушують нашу уяву сприймати їх як дещо екзотичне.

В ході написання дисертації Бланк зробив відкриття, що рослини підліску, які в природі отримують лише 1% сонячного світла, в порівнянні з флорою верхівки лісу, мають складнішу архітектоніку і більш різноманітні. Це можна пояснити відсутністю конкуренції в цьому сегменті лісу.

В процесі створення вертикальних садів Патрік успішно використовує знання отримані в експедиціях. На верхівці кожної зеленої картини ми бачимо звичні світлолюбні рослини: будлею Buddleja та звіробій Hypericum; наш погляд спускається нижче та зупиняється на витонченому листі ломикаменевих Saxifragaceae, кропивних Urticaceae, горянок Epimedium, папороті Polypodiophyta. Серед тіньовитривалих рослин для своїх робіт на широті Парижу Бланк використовує тіареллу Tiarella, осоку Carex та ірис японський Iris Japonica.

Під час чергової експедиції Патрик здійснив відкриття: квітучі рослини підліску в Чилі – кущі (азара Azara, барбарис Berberis, дримис Drimys, фуксія Fuchsia, ломатія Lomatia, бамбук Chusquea). За такої умови практично відсутні трав’янисті рослини (подекуди зустрічається пілея Pilea, оурисія Ourisia, кальцеолярія Calceolaria).

Флора Австралії також не багата на трав’янисті рослини, за виключенням різноманітних видів папороті. Цей феномен може бути пояснений способом репродукції рослин: спори папороті розносяться на тисячі кілометрів. В той час як спосіб розмноження багаторічних рослин передбачає розповсюдження посадкового матеріалу (вегетативним або генеративним способом) на обмежені відстані.

В ході експериментів з асортиментом Патрік Бланк вияснив, що рослини підліску південно-східної Японії та Китаю здатні існувати в діапазоні від – 10 ֯ до 22 ֯ С (ломикамінь плетеносний Saxifaga stolonifera, ардизія городчата Ardisia crenata, ардизія кріспа Ardisia crispa, пілея черешкова Pilea Petiolaris, фікус повзучий Ficus repens, аспідістра висока Aspidistra elatior, ліріопе офіопогон Liriope Ophiopogon). Водночас усім добре відома керія японська Kerria Japonica, що в природі росте на схилах Японії й Китаю, відмовляється рости в вертикальних садах Патріка.

Використані ресурси:

1. Blanc Patrick – 2008 – The Vertical Garden, from Nature to the City – Norton Press, New York, London – 192 pages.

2. [Електронний ресурс] Blanc Patrick : documents. – Режим доступу: https://www.verticalgardenpatrickblanc.com/documents