Наш ландшафтний дизайнер Олена Прима взяла участь у воркшопі з Ноелем Кінсбері (Noel Kingsbury) в саду Вліндерхоф (Vlinderhof), який створено найтитулованішим ландшафтним дизайнером сучасності Пітом Удольфом в парку Максимапарк (Maximapark), м. Уртрехт, Нідерланди.

Ноель Кінсбері – автор та співавтор великої кількості книг з ландшафтного дизайну, в тому числі й з Пітом Удольфом. Ноель розпочав лекцію з короткого опису творчого шляху Піта, не приховавши від аудиторії стару світлину з його приватного саду Хуммело (Hummelo). Власник вирішив не вносити його до книги про свою історію, оскільки невтішний сад початку 90-х на фасаді був абсолютно формальним, з переважанням мощення над рослинністю. На початку творчого шляху Піт та його дружина Аня робили акцент у своїй діяльності на розвиток розплідника, культивації нових сортів рослин та їх продажі. В пошуках нових видів Піт інтродукував велику кількість диких рослин.

Так розпочався шлях до успіху і зараз мільйони людей в різних куточках планети захоплюються творенням Піта Удольфа, а тисячі ландшафтних дизайнерів розглядають плани насаджень та асортиментні відомості рослин з надією наблизитися до рівня майстра. Ноель розповів, що сам Піт не може описати свою методику, як істинний митець, він «починає одним, а закінчує протилежним судженням».

Озброївшись планами та списками рослин, група вивчала асортимент і методи насаджень в аудиторії та на пленері. Попри те, що Вліндерхоф – частина загального парку, створеного волонтерами на чолі з Марком Кіккертом (Mark Kikkert), в ньому відчуваєш себе, як в улюбленому доглянутому саду. За садом доглядають 70 волонтерів, а Марк Кіккерт пишається чуйністю спільноти. За тиждень до семінару було розгромлено господарський блок з інвентарем, і в той час, як Марк Кіккерт робив заяву в місцевих ЗМІ про необхідність краудфандингу, було зібрано вдвічі більше необхідної суми.

Окрім неймовірних вражень від саду, учасники семінару отримали нові знання щодо техніки посадок Піта.

Основні риси саду Вліндерхоф:

- відсутність монотонності, сад не дає нудьгувати, з усіх ракурсів відкривається нова перспектива;

- повтор блоків задає ритм і баланс насадженням. Блок – в ідеалі рослина одного виду або культивару, що на великих площах використовується в кількості, близькій до сотні штук; водночас це може бути й більша кількість видів (культиварів) рослин;

- близько 30% всіх рослин – злаки, наприклад, куничник діамантовий Calamagrostis brachytricha, повторюються майже у всіх квітниках; так проявляється ефект матриці . Матриця (Matrix) – це одна або обмежена кількість рослин одного виду, частіше декоративних злаків, які в масі з основними окремими більш виразними рослинами або групами рослин створюють ефект природності;

- використання рослин-вкраплень. Scatter plants – рослини, які точково використовуються і буквально довільно розставляються у квітниках; часто з’єднують блоки; мають сезонний ефект і безслідно зникають після цвітіння, допомагають завершити відчуття природності й цілісності. До таких рослин можемо віднести мак східний «Карін» Papaver orientalis ‘Karine’;

- як і в інших садах Піта Удольфа, рослини вибрані, в першу чергу, за їх стійкість, невибагливість, здатність тримати форму, не розповзатися, не насіватись агресивно; яскравим прикладом являється споробол розлогий Sporobolus heterolepis;

- важливими критеріями також являються структурність, особливо в зимовий період (форма квітів, плодів і т.п.), забарвлення листя. Наприклад, баптизія «Перпл Смоук» Baptisia ‘Purple smoke’, яка після цвітіння представляє цікавість своїм листям, зопник колючий «Літтл Амазон» Phlomis tuberosa ‘Little Amazone’, що до самої зими оживляє квітник структурними насіннєвими коробочками;

- більшість рослин – трав’янисті багаторічні рослини, чагарники такі, як киренгешома дланевидна Kirengeshoma palmata, використовуються в обмеженій кількості;

- оптимальна щільність насаджень не дає можливості зростати бур’янам, разом з тим, всі рослини почувають себе комфортно;

- більша частина багаторічних рослин походять з Північної Америки. Це пояснюється, в першу чергу, тим фактом, що вони цвітуть у другу половину літа та довше інших рослин залишаються декоративними.

Відвідавши один сад Піта Удольфа відразу хочеться побачити інші, щоб краще зрозуміти принципи роботи ландшафтного дизайнера і прослідкувати еволюцію його творчості.